Твід: збивання і міль

Твід має дві окремі, хоча й пов'язані загрози: валяння під впливом гарячої води й тертя та міль, яка живиться чистою вовною. Цей порадник пояснює механізм обох явищ і показує, як безпечно зберігати піджак або пальто сезонно. Визначення твіду й його різновиди знайдеш у головному порадникові про цю тканину, на який посилаємось наприкінці сторінки.

Твід починає з іншої базової ризики, ніж більшість гладких гребенькових тканин, і це ще навіть до потрапляння до твоєї пральної машини. Він виготовлюється на фабриці вже частково зваленим у процесі валяння, описаному раніше, саме звідси бере початок його характерна, щільна текстура.

Проблема починається, коли це валяння продовжується неконтрольовано у домашньому пранні, наприклад на програмі для бавовни при 40 до 60°C. Оскільки тканина вже близька до межі повного валяння, потрібно менше тепла й тертя, щоб перейти поріг незворотності, ніж у випадку гребенькової вовни, що починає з набагато нижчого рівня густини.

Твід як ткана матеріал менш еластичний за трикотажі, тож більш схильний до перманентних зім'ятостей й механічного пошкодження в місцях згибів, таких як ліктьовиу піджака чи коліна в спідниці.

З другого боку товста, щільно скручена пряжа твіду менш схильна до скачування, тобто пиллінгу, ніж тонкі кашмірникові чи мериносові трикотажі. Короткі, вільні волокенця просто не так легко виступають із такої щільної структури нитки.

Твід як чиста вовна, тобто тваринна кератину, є привабливою їжею для личинок одяглої молі (Tineola bisselliella). Повний цикл розвитку личинки в домашніх умовах при температурі 20 до 25°C й відносній вологості 60 до 70% займає 60 до 90 днів. Самиця за цей час відкладає від 40 до навіть більше 100 яєць.

Густа текстура твіду має тут практичний недолік: ускладнює візуальний контроль ранніх ознак випасання, бо дрібні отвори часто невидимі в шорсткій поверхні. На практиці це означає, що ушкодження молі часто виявляєш тільки на просунутому етапі, коли лиха вже явна.